Контактори і пускачі

Контактор – двопозиційний електромагнітний пристрій з самоповерненням, призначений для частих дистанційних увімкнень і вимкнень силових електричних кіл в нормальному режимі роботи (струми які комутуються не повинні перевищувати передбачених струмів перевантаження).

Найбільш широко використовують одно- і двополюсні контактори постійного струму і триполюсні контактори змінного струму. До контакторів із-зі частих комутацій (до 3600 циклів на годину) існують підвищені вимоги до механічної та електричної витривалості. Контактори як постійного, так і змінного струмів мають: електромагнітну систему, контактну систему (рухомий і нерухомий контакти), дугогасну систему, систему блок-контактів (допоміжні контакти). На відміну від автоматичних вимикачів контактори комутують тільки номінальні струми і не призначені для відключення струмів короткого замикання.

Магнітний (електромагнітний) пускач – низьковольтний електромагнітний (електромеханічний) комбінований пристрій розподілення і керування, призначений для живлення електродвигуна, його пуску, розгону, забезпечення безперервної роботи, відключення живлення та захисту від перевантажень.

Конструктивно пускач — це комбінація усіх комутаційних засобів, потрібних для запуску та зупинки електродвигуна, у поєднанні з належним захистом від перевантажень. Пускач у своїй основі містить контактор, який укомплектовано додатковими приладами: тепловим реле, плавкими запобіжниками, кнопками керування та додатковою контактною групою чи автоматом для пуску електродвигуна.

Пускачі для запуску потужних (від 1 кВт і більше) двигунів облаштовуються пристроями гасіння електричної дуги, яка виникає під час комутації між силовими контактами пускача внаслідок індуктивної природи навантаження.